Elaphomyces anthracinus
 |
Трюфель оленячий вугільний | ||
| (Елафоміцес вугільний) | |||
| Відділ: | Аскомікотові гриби (Ascomycota) | ||
| Клас: | Еуроціоміцети (Eurotiomycetes) | ||
| Порядок: | Елафоміцетальні (Elaphomycetales) | ||
| Сім’я: | Елафоміцетові (Elaphomycetaceae) | ||
| Рід: | Елафоміцес (Elaphomyces) | ||
| Повна назва: | Elaphomyces anthracinus Vittad., 1831 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Lycoperdastrum anthracinum (Vittad.) O. Kuntze, 1891
- Elaphomyces piriformis Vittad., 1831
- Elaphomyces uliginosus R. Hesse, 1891
Опис
Плодові тіла підземні, іноді злегка виступають над поверхнею ґрунту, діаметром 1 – 3 см, округлої, грушовидної або неправильної форми. Поверхня плодових тіл покрита маленькими бугорками, часто виїмками, темно-коричнева, бурувато-чорний.
Перидій (оболонка плодового тіла) двошаровий. Верхній шар твердий, жорсткий, непрозорий, темно-коричневий або бурувато-чорний. Внутрішній шар спочатку білуватий, пізніше сірий.
Глеба (спороносний шар) спочатку волога, іноді з пустотами, брудно-біла, без вираженого запаху, пізніше сіра, при дозріванні порошисто-губчаста, темно-коричнева.
Споровий порошок темно-коричневий. Спори 20-25 мкм, округлої форми, коричневі.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на протязі всього року, в листяних, переважно дубових лісах, в ґрунті, утворює мікоризу з дубами, буками, грабами.
Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 42
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Трюфель оленячий вугільний (Elaphomyces anthracinus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/elaphomyces-anthracinus