Dichomitus campestris
Синоніми і застарілі назви
- Trametes campestris Quél., 1872
- Antrodia campestris (Quél.) P. Karst., 1879
- Coriolellus campestris (Quél.) Bondartsev, 1953
- Polyporus campestris (Quél.) Krieglst., 1999
- Favolus campestris (Quél.) Zmitr., 2001
Опис
Плодові тіла однорічні, розпростерті, діаметром 3 – 15 см, товщиною 1 см, неправильно-подушковидні, округлі або овальні, випуклі, з віком плоскі, спочатку м’ясисто-коркові, при висиханні дерев’янисті. Край спочатку стерильний, пізніше спороносний, вузький, притуплений, голий або злегка опушений, з віком чорнуватий (характерна ознака).
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку бліда, пізніше жовтувата, кольору деревини, шкіряно-жовта, з віком бура або майже чорна. Трубочки довжиною 3 – 10 мм, шаруваті, 2 – 6-ти шарові, спочатку товстостінні, пізніше тонкостінні, того ж кольору, що й тканина. Пори діаметром 0,4 – 1,3 мм, округло-кутасті, різного розміру, з віком лабіринтовидні, щільністю 1 – 2 на 1 мм.
Споровий порошок білуватий. Спори 13-16 * 4,5-5,5 мкм, майже циліндричної форми, приплюснуті або злегка увігнуті з одного боку, біля основи трішки відтягнуті, безбарвні.
Тканина щільна, м’ясисто-коркова, з віком тверда, жорстка, корково-дерев’яниста, біла, білувата або кольору деревини, в старих плодових тіл з буруватим відтінком, з слабким запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на сухих та опалих гілках, на залишках трухлявої деревини дерев листяних порід. Спричиняє активну білу гниль деревини. Сухі плодові тіла зберігаються на протязі тривалого періоду.
Рідкісний вид. Зустрічається в Карпатах.
Галерея
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 190 – 191
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Діхомітус польовий (Dichomitus campestris) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/dichomitus-campestris