Cystolepiota petasiformis
Синоніми і застарілі назви
- Lepiota petasiformis Murrill, 1912
- Cystolepiota petasiformis (Murrill) Singer, 1975
- Lepiota pulverulenta Huijsman, 1960
- Cystolepiota pulverulenta (Huijsman) Vellinga, 1992
- Lepiota pulverulenta Huijsman, 1960
- Leucoagaricus pulverulentus (Huijsman) Bon, 1978
- Pulverolepiota pulverulenta (Huijsman) Bon, 1993
Опис
Шапка діаметром 1 – 6 см, широко-яйцевидна, напівсферична або випукла, з горбочком або іноді увігнута посередині, з тонким, підвернутим краєм. Поверхня шапки біла, при підсиханні жовтувата, покрита щільним пластівчастим, борошнистим, спочатку білим, пізніше рожевувато-охряним, коричнюватим або охряно-коричнюватим, іноді зникаючим на краях нальотом.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вільні, з невеличким коларіумом, спочатку білі, пізніше світло-жовтуваті.
Споровий порошок білий. Спори 4-6 * 2-3,5 мкм, еліпсовидної або яйцевидно-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні.
Ніжка висотою 2 – 7 см, діаметром 0,15 – 0,4 см, циліндрична, злегка розширена до основи, зігнута, з швидко зникаючим пластівчастим кільцем, волокниста, шовковиста, спочатку білувата, пізніше рожевувато-охряна, при підсиханні жовтіє.
М’якоть біла, на зрізі кольору не змінює, в основі ніжки на зрізі спочатку злегка рожевіє, згодом темно-іржаво-червоніє, з слабким приємним грибним запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до листопада, в лісопосадках, в листяних та змішаних лісах, в парках, поодинці та групами, рідко.
Зустрічається в Лівобережному та Правобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 229 – 230