Cystolepiota moelleri
 |
Цистолепіота Мьоллера | ||
| (Цистолепіота рожева) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Печерицеві (Agaricaceae) | ||
| Рід: | Цистолепіота (Cystolepiota) | ||
| Повна назва: | Cystolepiota moelleri Knudsen, 1978 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Lepiota rosea Rea, 1918
- Cystolepiota rosea (Rea) Bon, 1976
- Cystolepiota rosella M.M. Moser, 1978
Опис
Шапка діаметром 1 – 3,5 см, спочатку напівсферична або дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта, з невеличким тупим горбочком посередині. Поверхня шапки волокниста, покрита дрібно-зернисто-борошнистим нальотом, спочатку рожевувата, рожевувато-коричнювата, рожевувато-пурпурова, пізніше рожевувато-червонувата, в центрі часто темніша, біля країв волокнисто-тріщинувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше кремові.
Споровий порошок білий. Спори 4,5-6 * 2,5-3,5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні.
Ніжка висотою 2 – 6 см, діаметром 0,2 – 0,5 см, циліндрична, рівна, іноді злегка зігнута, розширюється до основи, з швидко зникаючим кільцем, вгорі гола, білувата, нижче покрита дрібно-зернисто-борошнистим нальотом, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть тонка, білувата, біля країв пурпурово-коричнева, з віком в основі ніжки темніє, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до жовтня, в листяних лісах, на вологих затінених ділянках, на ґрунті, поодинці, рідко.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 278 – 279
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 228 – 229