Cystolepiota bucknallii

Cystolepiota bucknallii Цистолепіота Букналла
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Цистолепіота (Cystolepiota)
Повна назва: Cystolepiota bucknallii (Berk. & Broome) Singer & Clémençon, 1972

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Agaricus bucknallii Berk. & Broome, 1881
  • Lepiota bucknallii (Berk. & Broome) Sacc., 1887
  • Cystoderma bucknallii (Berk. & Broome) Singer, 1939
  • Lepiota seminuda var. lilacina Quél., 1877

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 4 см, спочатку напівсферична або дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта або розпростерта, з невеличким горбочком посередині, з опущеним краєм. Поверхня шапки покрита борошнистим нальотом, спочатку синювата, пізніше сіро-кремово-охряна, лілово-фіолетова, з пластівцевидними залишками загального покривала на краях.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білі, пізніше біло-кремові або жовтуваті.

Споровий порошок білий. Спори 7,5-8 * 2,5-4 мкм, видовжено-еліпсовидної форми, звужені до одного кінця, з гладкою поверхнею, безбарвні.

Ніжка висотою 4 – 6 см, діаметром 0,2 – 0,3 см, циліндрична, рівна, іноді зігнута, з вузеньким, швидко зникаючим кільцем, покрита борошнистим нальотом, спочатку синювата, пізніше вгорі білувата, біля основи лілувата, червонувато-лілувата, пурпурово-фіолетова.

М’якоть тонка, білувата, з сильним неприємним запахом.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня до жовтня, в листяних змішаних лісах, на вологих ділянках, поодинці та групами, рідко.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 282
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 228
Cystolepiota bucknallii1 Cystolepiota bucknallii3