Cyclocybe aegerita
 |
Опеньок тополевий | ||
| (Циклоцибе тополева) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Строфарієві (Strophariaceae) | ||
| Рід: | Циклоцибе (Cyclocybe) | ||
| Повна назва: | Cyclocybe aegerita (V. Brig.) Vizzini, 2014 | ||
|
Їстівний, 3 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Pholiota aegerita (V. Brig.) Quél., 1872
- Agrocybe aegerita (V. Brig.) Singer, 1951
Опис
Шапка діаметром 4 – 12 см, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з підвернутим краєм. Поверхня шапки спочатку гладенька, пізніше зморщена, часто потріскана, бежева, в центрі темніша, жовтувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки прирослі, блідо-коричневі.
Споровий порошок коричневий.
Ніжка висотою 6 – 12 см, циліндрична, білувата або сірувата, гола, біля основи тонковолокниста.
М’якоть м’ясиста, бліда, з приємним запахом.
Їстівний гриб 3 категорії. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також сушеним.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до листопада, на стовбурах та на пеньках тополі, скупченими групами. В природному середовищі в Україні не зустрічається, однак вирощується штучно. Вирощувати можна як на органічних субстратах, так і на тополевих пеньках та колодочках.