Cortinarius violaceus
Синоніми і застарілі назви
- Inoloma violaceum (L.) Wünsche, 1877
- Gomphos violaceus (L.) Kuntze, 1898
Опис
Шапка діаметром 5 – 12 см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, часто увігнута в центрі, з опущеним, іноді хвилястим краєм. Поверхня шапки тонкоповстиста, луската, покрита сірими волокнами, темно-фіолетова.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, широкі, товсті, прирослі зубцем, спочатку того ж кольору, що й поверхня шапки, пізніше фіолетово-коричневі. Павутинисте покривало (кортина) голубувате.
Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 11-13 * 7-8 мкм, округло-овальної форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 6 – 12 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична або булавовидна, потовщена біля основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, волокниста, лілувата, темно-фіолетова, при підсиханні темніє, вгорі покрита дрібними лусочками, внизу з з ледь-помітними сірими поясками.
М’якоть щільна, м’яка, спочатку лілувата, голубувата, пізніше білувата, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, соленим.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця вересня, в листяних, хвойних соснових та мішаних лісах, на вологих ділянках, поодинці та групами.
Зустрічається Лівобережному Лісостепу, в Західному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 367