Cortinarius rufoolivaceus

Cortinarius rufo-olivaceus2 Павутинник рудо-оливковий
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Павутинникові (Cortinariaceae)
Рід: Павутинник (Cortinarius)
Повна назва: Cortinarius rufoolivaceus (Fr.) Fr., 1838

Неїстівний

     Синоніми і застарілі назви

  • Myxacium rufoolivaceum (Fr.) P. Kumm., 1871
  • Phlegmacium rufoolivaceum (Fr.) Wünsche, 1877

    Опис   

Шапка діаметром  5 10 см, спочатку напівсферична або випукла, з підвернутим краєм, пізніше розпростерта, іноді увігнута, іноді з завернутим догори краєм. Поверхня  слизиста, спочатку сіра або фіолетово-сіра, з зеленуватим, зелено-жовтим, або оливковим відтінком, пізніше винно-червона, в центрі червонувата або червоно-фіолетова, іноді луската, з віком буріє, при цьому довго зберігаючи фіолетовий відтінок.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки прирослі зубцем, спочатку жовті, пізніше оливково-жовті або зелено-жовті, з віком коричневі або іржаво-коричневі. Павутинисте покривало (кортина) винно-червоне або пурпурове.

Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 11-12,5 * 6,5-7,5 мкм, лимоновидної форми, з бородавчастою поверхнею.

Ніжка висотою 4 – 11 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, з різко відмежованим, винно-червоним бульбоподібним потовщенням біля основи.

М’якоть фіолетова, в центрі шляпки жовтувата, іноді злегка гіркувата на смак, без вираженого запаху. Реакція з КОН забарвлює м’якоть спочатку в оливково-зелений колір, який пізніше змінюється на темно-червоний або чорнуватий.

Неїстівний гриб, в деяких джерелах вказується як умовно їстівний, з низькими харчовими якостями.


    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня до кінця жовтня, в листяних та змішаних лісах, переважно з буками. Рідкісний вид.


    Схожі види

Павутинник жовтушний (Cortinarius arcuatorum), відрізняється присутнім фіолетовим відтінком у забарвленні пластинок та ніжки, та гіркою на смак м’якоттю.

Cortinarius rufoolivaceus Cortinarius rufo-olivaceus1 Cortinarius rufoolivaceus2