Cortinarius infractus
Синоніми і застарілі назви
- Pholiota infracta (Pers.) P. Kumm., 1871
- Phlegmacium infractum (Pers.) Wünsche, 1877
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 см, спочатку напівсферична, випукла, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з підігнутим, часто потрісканим краєм. Поверхня шапки клейкувата, волокниста, бурувато-оливкувата, оливково-бура, сіро-оливкова, сіро-голубо-зелена, сіро-зелена, чорно-оливкова, на краю сірувата або жовтувата, з віком іноді жовто-коричнева або охряно-коричнева.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки прирослі виїмкою або злегка спускаються на ніжку, оливкуваті, оливково-коричнюваті, темно-оливково-коричневі, пізніше оливково-чорні, з світлішим краєм. Павутинисте покривало (кортина), білувато, сірувато-коричневе, синювато-оливкове або сірувато-оливкове, з віком охряно-жовте.
Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 8-8,5 * 6 мкм, яйцевидної або майже округлої форми, з бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 12 см, діаметром 1 – 3 см, циліндрична, іноді злегка булавовидна, іноді з бульбоподібним потовщенням біля основи, спочатку суцільна, пізніше іноді порожниста, оливкова, охряно-коричнева, вгорі сірувато-синювата або лілувата, з віком світліє.
М’якоть щільна, брудно-біла, оливково-біла, оливково-сіра, вгорі в ніжці під шкіркою синювата, дуже гірка на смак, з неприємним редьковим запахом, або без вираженого запаху.
Отруйний гриб. Містить повільно діючі токсини, які призводять до ниркової недостатності, здійснюють серйозні незворотні зміни в нирках.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до листопада, в листяних, іноді в хвойних лісах, часто під дубами та буками, на вапнякових ґрунтах.
Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Злаковому Степу, в Розтоцько-Опільських Лісах.
Схожі види
Павутинник голубувато-сірий (Cortinarius caesiogriseus), відрізняється пластинками з фіолетовим відтінком, та кольором м’якоті в ніжці, яка має спочатку фіолетово-голубий відтінок, пізніше стає білою.
Павутинник Денізи (Cortinarius dionisae), відрізняється сіруватою або коричнево-сірою з ліловим відтінком по краях шапкою, сіро-голубою, з охряним відтінком м’якоттю, з медовим запахом.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 361