Cortinarius elatior
Синоніми і застарілі назви
- Myxacium elatius (Fr.) Wünsche, 1877
Опис
Шапка діаметром 5 – 12 см, спочатку дзвониковидна або конусовидна, пізніше розпростерта, з піднятим, зморшкуватим краєм. Поверхня шапки клейка, блискуча, борознисто-зморшкувата, охряно-коричнева, червоно-коричнева, оливково-коричнева, жовтувата, іноді солом’яно-коричнева, сіро-фіолетова, коричнево-фіолетова, коричнева, в центрі темніша.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, товсті, жилкуваті, прирослі виїмкою або зубцем, з присутніми проміжними пластиночками, спочатку білуваті, лілувато-сірі, пізніше рудувато-коричневі, рудо-бурі.
Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 13-15 * 7-9 мкм, лимоновидно-овальної форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 6 – 15 (20) см, діаметром 1,5 – 2,5 см, циліндрична, злегка веретеновидна, з невеликим кореневидним відростком, рівна або зігнута, білувата, білувата з фіолетовим відтінком, вгорі штрихувата, внизу луската, потріскана, з пластівчастими залишками павутинистого покривала.
М’якоть щільна, м’яка, білувата або жовтувата, солодкувата на смак, з слабким медовим запахом або без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії, низької харчової якості. Збирати не рекомендується через ймовірність спутати з отруйними видами.
Середовище і розповсюдження
Росте з вересня до кінця жовтня, в листяних лісах, з дубами та буками, рідко.
Зустрічається в Розтоцько-Опільських Лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 359