Синоніми і застарілі назви

• Agaricus sterquilinus Fr., 1821

---

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 6 см, спочатку еліпсовидна або овальна, пізніше дзвониковидно-розпростерта або конусовидно-розпростерта. Поверхня шапки спочатку біла, білувата, пізніше в центрі золотисто-жовтувата, біля краю коричнювато-сіра, радіально-ребриста, радіально-складчаста, покрита білуватими волокнистим пластівцями, – залишками покривала.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білі, пізніше сірі, з віком пурпурово-чорні, чорні, не розпливаються.

Споровий порошок чорний. Спори 15-25 * 8-15 мкм, еліпсовидної або яйцевидної форми, темно-червоно-коричневі, чорні.

Ніжка висотою 8 -15 см, діаметром 0,4 – 0,8 см, циліндрична, з кільцем, біла, вгорі коричнева, рідше рожевувато-коричнева або чорнувата. Кільце вузьке, рухоме, швидко зникаюче або стійке, розташоване в нижній частині ніжки.

М’якоть тонка, білувата, без вираженого запаху.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в садах та відкритих ділянках, на угноєному ґрунті, на купах гною, переважно на конячому, або змішаному з конячим, поодинці та групами, рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному та Правобережному Злаково-Лучному Степу, в Лівобережному Злаковому Степу.

---

     Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 392