Coniophora olivacea

Coniophora olivacea Коніофора оливкова
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Сім’я: Коніофорові (Coniophoraceae)
Рід: Коніофора (Coniophora)
Повна назва: Coniophora olivacea (Fr.) P. Karst., 1882

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Hypochnus olivaceus Fr., 1818
  • Thelephora olivacea (Fr.) Pers., 1822
  • Corticium olivaceum (Fr.) Fr., 1874
  • Coniophorella olivacea (Fr.) P. Karst., 1889
  • Coniophorella umbrina var. olivacea (Fr.) Rick, 1959
  • Tomentella umbrinus (Fr.) Litsch.
  • Thelephora umbrina var. lignatilis Alb. & Schwein., 1805
  • Thelephora sistotremoides Schwein., 1822
  • Corticium brunneolum Berk. & M.A. Curtis, 1873
  • Corticium leucothrix Berk. & M.A. Curtis, 1873
  • Corticium leucotrichum Berk. & M.A. Curtis, 1873
  • Hymenochaete ellisii Berk. & M.A. Curtis, 1876
  • Coniophora atrocinerea P. Karst., 1881
  • Rhinotrichum corticioides Cooke, 1881
  • Coniophora furva P. Karst., 1882
  • Coniophora fulvoolivacea Massee, 1889

    Опис   

Плодові тіла однорічні, розпростерті, діаметром до 20 см, товщиною до 0,5 см, щільно прирослі до субстрату, перетинчасті, м’які, темно-охряні, блідо-бурі, оливково-бурі, темно-оливкові, з білуватим, нерівним, променисто-волокнистим, з віком зникаючим краєм.

Гіменофор гладенький або бархатисто-щетинистий, темно-оливковий, оливково-бурий, темно-охряний, блідо-бурий.

Спори 10-14 * 5-6 мкм, овальної або яйцевидної, іноді нерівнобічно-овальної форми, з гладенькою поверхнею, жовто-коричневі.

Неїстівний гриб.

    Середовище і розповсюдження

Росте в хвойних, листяних та змішаних лісах, на деревині хвойних та листяних порід, переважно на соснах, ялинах, березах, вільхах, осиках, часто. Спричиняє буру деструктивну гниль деревини.

Розповсюджений на Лівобережному Поліссі та в Карпатах.

    Схожі види

  1. Коніофора суха (Coniophora arida), відрізняється сухою консистенцією плодового тіла.
  2. Коніофора кринична (Coniophora puteana) відрізняється бугорчатою поверхнею гіменофору та присутністю неприємного запаху.

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 30.