Синоніми і застарілі назви

• Boletus perennis L., 1753
• Suillus perennis (L.) Roussel, 1796
• Polyporus perennis (L.) Fr., 1821
• Coltricia connata Gray, 1821
• Trametes perennis (L.) Fr., 1849
• Polystictus perennis (L.) P. Karst., 1879
• Pelloporus perennis (L.) Quél., 1886
• Ochroporus perennis (L.) J. Schröt., 1888
• Microporus perennis (L.) Kuntze, 1898
• Xanthochrous perennis (L.) Pat., 1900
• Boletus subtomentosus Bolton, 1788
• Boletus cyathiformis Vill., 1789
• Boletus fimbriatus Roth, 1797
• Boletus infundibulum Roth, 1797
• Boletus leucoporus Holmsk., 1799
• Boletus lejeunii L. Marchand, 1826
• Boletus perfosssus L. Marchand, 1826
• Polyporus scutellatus I.G. Borshch., 1856
• Polystictus prolifer Lloyd, 1908
• Polystictus decurrens Lloyd, 1908
• Pelloporus parvulus Lázaro Ibiza, 1916
• Polyporus parvulus Lázaro Ibiza, 1916

    Опис

Шапка діаметром 2 – 10 см, товщиною 0,1 – 0,4 см, округла, увігнута, лійковидна або плоскувата, іноді зросла з суміжними шапками краями. Поверхня шапки зональна, спочатку тонкобархатиста, матова, радіально-зморшкувата, пізніше гола, жовто-коричнева, охряна, жовто-охряна, в центрі сіра, з концентричними світло-коричневими зонами, в вологу погоду темно-бура. Край тонкий, гострий, рівний або хвилястий, іноді бахромчастий, знизу стерильний.

Гіменофор трубчастий, спускається на ніжку. Поверхня гіменофору спочатку коричнева, пізніше буро-коричнева, темно-бура, біля країв світліша. Трубочки довжиною 1 – 3 см, сірувато-коричневі, коричневі, коричнево-бурі, в молодому віці покриті сіруватим або білуватим нальотом, з тонким бахромчастим краєм. Пори діаметром 0,25 – 0,6 мм, спочатку округло-кутасті, пізніше неправильної форми, з розірваними краями, щільністю 2 – 4 на 1 мм.

Споровий порошок жовто-коричневий. Спори 6-9 * 4-4,5 мкм, еліпсовидної форми, злегка приплюснуті з одного боку, часто з 1-єю каплею, жовтуваті.

Ніжка висотою 1 – 3 см, діаметром до 0,5 см, центральна, донизу звужена або бульбоподібно потовщена, матова, бархатиста, коричнева або бура.

Тканина в шапці дуже тонка, волокнисто-шкіряста, шовковиста, іржаво-бура.

Неїстівний гриб.

    Середовище і розповсюдження

Росте з початку літа до кінця осені, в хвойних та змішаних лісах, переважно на піщаних ґрунтах та на згарищах, на ґрунті, групами.

Розповсюджений по всьому Поліссі, в Західному Лісостепу, в Карпатах та на Прикарпатті.

    Галерея

    Схожі види

Сухлянка коричнева (Coltricia cinnamomea), має менші за розміром плодові тіла, та росте в листяних лісах.

    Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 171

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Сухлянка дворічна (Coltricia perennis) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/coltricia-perennis