Clitocybe metachroa
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus dicolor Pers., 1801
- Agaricus metachrous Fr., 1818
- Agaricus metachrous var. mortuosus Fr., 1818
- Agaricus mortuosus (Fr.) Fr., 1838
- Clitocybe mortuosa (Fr.) Gillet, 1874
- Omphalia mortuosa (Fries) Quélet, 1886
- Omphalia metachroa (Fries) Quélet, 1886
- Clitocybe dicolor (Pers.) Murrill, 1915
- Lepista metachroa (Fr.) Harmaja, 1976
- Pseudolyophyllum metachroum (Fr.) Raithelh., 1978
- Pseudolyophyllum metachroa (Fr.) Raithelh., 1978
- Omphalina mortuosa (Fr.) Raithelh., 1979
- Clitocybe raphaniolens P. Karst., 1890
- Clitocybe pratensis Velen., 1920
- Clitocybe decembris Singer, 1962
- Clitocybe pseudodicolor Raithelh., 1972
Опис
Шапка діаметром 3 – 5 см, спочатку плоско-випукла, з підігнутим краєм, пізніше розпростерта, увігнута посередині або лійковидна. Поверхня шапки гігрофанна, в вологу погоду клейкувата, спочатку попелясто-сіра, пізніше світло-бежева, світло-коричнева або бурувата, при підсиханні світло-сірувата, світло-бурувата, з темним центром.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, спочатку прирослі, пізніше злегка спускаються по ніжці, сіруваті.
Споровий порошок білий або білувато-сіруватий. Спори 5-7 * 3-4 мкм, еліпсовидної форми, злегка асиметричні, неамілоїдні.
Ніжка висотою 3 – 6 см, діаметром 0,3 – 0,8 см, циліндрична, порожниста, гола, спочатку сірувата, покрита білуватим нальотом, пізніше блідо-коричнева, біля основи потовщена та опушена.
М’якоть тонка, водяниста, білувата або сірувата, без вираженого запаху та смаку. При висиханні з слабким неприємним запахом.
Отруйний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з кінця серпня до кінця осені (до самих морозів), в хвойних та змішаних лісах, з соснами та ялинами, поодинці або невеликими групами.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу.
Галерея