Clitocybe clavipes
Синоніми і застарілі назви
- Omphalia clavipes (Pers.) Quél., 1886
- Ampulloclitocybe clavipes (Pers.) Redhead, Lutzoni, Moncalvo & Vilgalys, 2002
- Clavicybe clavipes (Pers.) Harmaja, 2002
- Clitocybe squamulosoides P.D. Orton, 1960
- Clitocybe carnosior (Peck) Sacc., 1872
- Clitocybe comitialis (Pers.) P. Kumm., 1871
Опис
Шапка діаметром 4 – 6 (10) см, спочатку випукла, слабо бугорчата, плоска, з підігнутим краєм, пізніше увігнуто-розпростерта, лійкоподібна, з опущеним або піднятим краєм. Поверхня шапки гола, в центрі шершава або дрібно-луската, коричнювата, сіро-коричнева, сіро-рудувата, сіро-коричнево-жовтувата, бурувато-сіра, в центрі темніша, буро-коричнева, біля країв світліша, білувата, іноді поверхня вицвітає до світло-сірої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі або середньої густоти, спускаються на ніжку, спочатку білуваті, пізніше жовтуваті.
Споровий порошок білий. Спори 5-9 * 3-7 мкм, еліпсовидної форми.
Ніжка висотою 4 – 10 см, діаметром 0,6 – 1,2 см, оберенено-булавовидна, сильно потовщена в нижній частині (до 3,5 см), щільна, волокниста, опушена біля основи, забарвлення трохи світліше ніж поверхня шапки.
М’якоть м’яка, водяниста в вологу погоду, в зрілих рихла, біла, з приємним грибним або слабо вираженим запахом.
Їстівний гриб 4 категорії, з низькими смаковими якостями. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, соленим.
Середовище і розповсюдження
Росте з середини липня до кінця жовтня, в хвойних та рідко в змішаних лісах, на лісовій підстилці, на лугах та пасовищах, поодинці та групами.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, та в Лівобережному Злаково-лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 191 – 192