Hygrophoropsis aurantiaca
Синоніми і застарілі назви
- Merulius aurantiacus (Wulfen) J.F. Gmel., 1792
- Cantharellus aurantiacus (Wulfen) Fr., 1821
- Clitocybe aurantiaca (Wulfen) H. Studer, 1900
- Cantharellus brachypodus Chevall., 1826
- Cantharellus ravenelii Berk. & M.A. Curtis, 1853
- Merulius brachypodes (Chevall.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 2 – 5 (10) см, спочатку випукла, з тонким, загнутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, злегка лійковидна, з підігнутим або плоским, тоненьким, часто хвилястим краєм. Поверхня шапки спочатку тонкоповстиста, пізніше гола, жовта, оранжева, охряно-оранжева, оранжево-жовта, охряно-жовта, лимонно-жовта, блідо-жовта, в центрі темніша, яскраво-жовта, бурувато-оливкова, біля країв світліша, білувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, товсті, спускаються на ніжку, жовто-оранжеві, червоно-оранжеві, яскравіші ніж поверхня шапки, при натисканні буріють.
Споровий порошок білий. Спори 5-8 – 2,5-5 мкм, еліпсовидної форми.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 1,2 см, циліндрична, іноді звужена до основи, того ж кольору, що й пластинки (яскравіша за шляпку), біля основи темніша, бурувата або чорнувата.
М’якоть щільна, тонка, в шляпці ватоподібна, жовта або оранжева, в ніжці жорстка, червонувата.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з початку серпня до кінця жовтня, в хвойних та змішаних лісах, на лісовій підстилці, на грунті, на гниючій деревині сосен, серед моху, поодинці та групами.
Розповсюджений по всьому Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Карпатах.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Лисичка звичайна (Cantharellus cibarius), має більш м’ясисту м’якоть, ламка, колір менш яскравий.
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 187.