Cheimonophyllum candidissimum
 |
Хеймонофіллум найбіліший | ||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Цифеллові (Cyphellaceae) | ||
| Рід: | Хеймонофіллум (Cheimonophyllum) | ||
| Повна назва: | Cheimonophyllum candidissimum (Berk. & M.A. Curtis) Singer, 1955 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Pleurotus candidissimus (Berk. & M.A. Curtis) Sacc., 1887
- Dendrosarcus candidissimus (Berk. & M.A. Curtis) Kuntze, 1898
- Geopetalum candidissimum (Berk. & M.A. Curtis) Murrill, 1916
- Pleurotellus candidissimus (Berk. & M.A. Curtis) Konrad & Maubl., 1937
- Nothopanus candidissimus (Berk. & M.A. Curtis) Kühner, 1980
- Geopetalum oregonense Murrill, 1912
Опис
Шапка діаметром 1 – 2 см, сидяча або з коротенькою бічною ніжкою, приросла боком, округла, черепашковидна, віяловидна. Поверхня шапки біла, при підсиханні слабо жовтіє.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, з проміжними пластиночками, спочатку білі, пізніше жовтуваті.
Споровий порошок білий. Спори 4,5-7 мкм, округлої форми.
Ніжка коротка, бічна, повстиста, біла. Іноді ніжка зовсім відсутня.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте в листяних букових лісах, на трухлявій деревині та на опалих гілках.
Зустрічається лише в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 120
 |
 |
 |