Chamaemyces fracidus
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus fracidus Fr., 1838
- Armillaria fracida (Fr.) Gillet, 1874
- Collybia mucida var. fracida (Fries) Quélet, 1886
- Drosella fracida (Fr.) Singer, 1951
- Agaricus demisannulus Secr., 1833
- Lepiota irrorata Quél., 1883
- Chamaemyces fracidus var. pseudocastaneus Bon & Boiffard, 1974
- Lepiotella irrorata f. passerinii Migl. & Zecchin, 1993
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, в центрі товсто м’ясиста, по краях тонка, спочатку напівсферична, з підвернутим краєм, пізніше випукла або випукло-розпростерта, іноді з бугорком посередині, з опущеним або розпростертим краєм. Поверхня шапки гладка, в вологу погоду слизиста, білувато-кремова, кремова, світло-охряна, часто коричнева в центрі, в молодому віці покрита жовтими каплями, при підсиханні після яких зазвичай залишаються темні, охряні плями, на краях часто з чорно-коричневими залишками покривала.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, з рівним краєм, з присутніми проміжними пластиночками, білуваті або кремові.
Споровий порошок світло-охряний. Спори 4-5 * 2,5-3,5 мкм, округло-еліпсовидної або еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, неамілоїдні.
Ніжка висотою 1,5 – 6 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, рівна, злегка звужена до основи, з слабо вираженим кільцем, над кільцем білувата, нижче кільця того ж кольору, що й поверхня шапки, покрита жовто-коричневими дрібними лусочками, біля основи коричневими лусочками, в молодому віці покрита жовтими каплями, при підсиханні після яких зазвичай залишаються темні, охряні плями. Кільце вузьке, зверху спочатку жовтувато-коричневе, пізніше чорно-коричневе, зсередини білувато-кремове, швидко зникаюче.
М’якоть білувата, на зрізі кольору не змінює, в основі ніжки на зрізі чорніє, гірка на смак, з неприємним, трав’яним запахом.
Неїстівний гриб, або їстівний 4 категорії, з низькими харчовими якостями.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, в листяних, хвойних ялинових та змішаних лісах, на відкритих галявинах, на узліссях, на ґрунті, серед трави, іноді на трухлих залишках деревини, рідко.
Зустрічається в Карпатах та на Прикарпатті.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 270 – 271
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 267 – 268