Ceriporiopsis gilvescens

Ceriporiopsis gilvescens Церипориопсис жовтіючий
 
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Мерулієві (Meruliaceae)
Рід: Церипориопсис (Ceriporiopsis)
Повна назва: Ceriporiopsis gilvescens (Bres.) Domański, 1963

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Ceriporiopsis gilvescens f. carneobrunnea (Pilát) Domański, 1965
  • Poria gilvescens Bres., 1908
  • Poria gilvescens var. carneobrunnea Pilát, 1936
  • Tyromyces gilvescens (Bres.) Ryvarden, 1973

    Опис   

Плодові тіла розпростерті, спочатку випуклі, восковидно-м’ясисті, пізніше шкірясті, тверді, при висиханні злегка зменшуються в розмірах, спочатку білі, пізніше рожевуваті або ізабеллові. Край вузький, опушений або бахромчасто-пліснявовидний, білий, з віком зникаючий. Підстилка дуже тонка, слабо виражена або зовсім відсутня.

Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1 – 4 (8) мм, м’які. Пори діаметром 0,15 – 0,5 мм, округлі або округло-кутасті, часто косі, іноді злегка видовжені, з тонким, майже зубчастим, слабо опушеним краєм, щільністю 3 – 4 (5) на 1 мм, в місцях дотику набувають інкарнатного, при висиханні рожевувато-червонуватого або ізабеллового забарвлення.

Споровий порошок димчастий. Спори 4-5,5 * 1,5-2,5 мкм, видовжено-еліпсовидної або майже циліндричної форми, з одного боку злегка приплюснуті або зігнуті, часто з 1 або 2-ма слабо вираженими каплями, безбарвні.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених та сухостійних стовбурах, на сухих та опалих гілках дерев листяних порід. Спричиняє білу гниль деревини.

Зустрічається в Карпатах.



Фото: http://www.mykologie.net 


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 121.