Ceraceomyces serpens
Синоніми і застарілі назви
- Byssomerulius ceracellus (Berk. & M.A. Curtis) Parmasto, 1968
- Byssomerulius farlowii (Burt) Parmasto, 1967
- Merulius serpens Tode, 1783
- Xylomyzon serpens (Tode) Pers., 1825
- Serpula serpens (Tode) P. Karst., 1889
- Sesia serpens (Tode) Kuntze, 1891
- Merulius porinoides subsp. serpens (Tode) Bourdot & Galzin, 1928
- Byssomerulius serpens (Tode) Parmasto, 1967
- Ceraceomerulius serpens (Tode) J. Erikss. & Ryvarden, 1973
- Lilaceophlebia serpens (Tode) Spirin & Zmitr., 2004
- Merulius crispatus O.F. Müll., 1777
- Merulius porinoides Fr., 1818
- Xylomyzon crustosum Pers., 1825
- Xylomyzon porioides (Fr.) Pers., 1825
- Merulius ceracellus Berk. & M.A. Curtis, 1872
- Polyporus collabefactus Berk. & Broome, 1875
- Merulius farlowii Burt, 1917
Опис
Плодові тіла розпростерті, щільно прирослі до субстрату, інкрустовані, шкірясті, м’ясисті, при висиханні крихкі, спочатку білуваті, пізніше світло-рожевувато-жовті, сіро-жовті, з вузьким світлим краєм.
Гіменофор зморшкувато-сітчастий, спочатку білий, пізніше світло-рожевувато-жовтий, сіро-жовтий, коричнюватий.
Споровий порошок білий. Спори 4-6 * 2-2,5 мкм, еліпсовидної форми, злегка зігнуті, часто з 1 або 2-ма каплями, безбарвні.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на повалених та сухостійних стовбурах, на сухих та опалих гілках дерев листяних та хвойних порід, іноді на сухих стеблах рослин.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах та на Прикарпатті.