Craterellus tubaeformis
Синоніми і застарілі назви
- Helvella tubaeformis Bull., 1790
- Merulius tubiformis Bull., 1801
- Cantharellus tubaeformis Fr., 1821
- Merulius tubaeformis Pers., 1825
- Cantharellus infundibuliformis var. tubiformis (Schaeff.) Maire, 1933
- Helvella tubaeformis Bull., 1791
- Merulius villosus Pers., 1798
- Merulius fuligineus Pers., 1801
Опис
Шапка діаметром 2 – 6 см, лійковидна, часто ексцентрична, з віком з відкритою порожниною ніжки, з підігнутим, нерівним, хвилястим або лопатевим краєм. Поверхня шапки зморшкувата, жилкувата або волокниста, часто луската, сірувато-коричнювата, рудувато-коричнювата, рудо-коричнева, коричнювата, сіро-жовта, світло-жовта.
Гіменофор складчастий. Складки густі, вузькі, тупі, розгалужені, з проміжними складочками, спочатку жовтуваті, пізніше сіруваті або голубувато-сіруваті.
Споровий порошок білий або кремовий. Спори 8,5-12 * 5-10 мкм, з гладенькою поверхнею, безбарвні.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,3 – 1 см, циліндрична, часто приплюснута, порожниста, зморшкувата, спочатку жовтувата, хромово-жовта, з віком сірувата або коричнювата.
М’якоть тонка, щільна, еластична, спочатку білувата, пізніше жовтувата, іноді гіркувата на смак, з приємним гіркуватим запахом або без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.
Середовище і розповсюдження
Росте з вересня до самих морозів, в хвойних лісах, на вологих ділянках, на кислих ґрунтах, серед моху, іноді на трухлявій деревині, групами, часто утворює “відьмині кільця”.
Зустрічається в Карпатах та в Розтоцько-Опільських Лісах.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 220
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Лійочник трубковидний (Craterellus tubaeformis) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/cantharellus-tubaeformis