Cantharellus cibarius
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus cantharellus L., 1753
- Merulius cantharellus (L.) Scop., 1772
- Cantharellus vulgaris Gray, 1821
- Merulius cibarius (Fr.) Westend., 1857
- Craterellus cibarius (Fr.) Quél., 1888
- Alectorolophoides cibarius (Fr.) Earle, 1909
- Chanterel cantharellus (L.) Murrill, 1910
- Cantharellus rufipes Gillet, 1878
- Cantharellus cibarius var. amethysteus Quél., 1883
- Cantharellus edulis Sacc., 1916
- Cantharellus cibarius f. pallidus R. Schulz, 1924
Опис
Шапка діаметром 2 – 9 см, щільном’ясиста, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше плоска, увігнуто-розпростерта або лійковидна, часто асиметрична, з опущеним, хвилястим або лопатевим, часто розірваним краєм. Поверхня шапки гола, жовта, яєчно-жовта, вицвітає до світло-жовтої або білуватої.
Гіменофор складчастий. Складки тупі, рідкі, вузькі, низько спускаються по ніжці, з жилковидними перегородками та проміжними складочками, того ж кольору, що й поверхня шапки.
Споровий порошок білий або світло-кремовий. Спори 7-10,5 * 4-6,5 мкм, з гладенькою поверхнею, безбарвні.
Ніжка довжиною 2 – 6 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, суцільна, гладенька, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть щільна, туга, білувата, під шкіркою шапки жовтувата, на зрізі набуває оранжевого відтінку, з приємним абрикосовим запахом, ніколи не буває червивою.
Їстівний гриб 3 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, сушеним, соленим, споживається без попереднього відварювання. Має лікарські властивості.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до листопада, в хвойних та змішаних лісах, на ґрунті.
Розповсюджений по всьому Поліссі, в Волинському Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах та на Прикарпатті.
Галерея
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 219