Caloboletus radicans
Синоніми і застарілі назви
- Boletus radicans Pers., 1801
- Versipellis radicans (Pers.) Quél., 1886
- Suillus radicans (Pers.) Kuntze, 1898
Опис
Шапка діаметром 6 – 30 см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла. Поверхня шапки матова, іноді з віком потріскана, білувата, брудно-сіра, коричнево-сіра.
Гіменофор трубчастий. Трубчастий шар прирослий, спочатку світло-лимонно-жовтий, пізніше брудно-оливково-жовтий, оливково-зелений. Пори дрібні, округлі або злегка кутасті, в місцях дотику синіють.
Споровий порошок оливково-горіхово-коричневий.
Ніжка висотою 8 – 12 см, діаметром 3 – 5 см, спочатку надута, пізніше циліндрична, з бульбоподібним потовщенням біля основи покритим тяжками міцелію, тонко-сітчаста, жовта, лимонно-жовта, біля основи іноді оливково-коричнева або плямиста, іноді вицвітає.
М’якоть товста, м’ясиста, лимонно-жовта, над трубчастим шаром білувата, на зрізі синіє, гіркувата на смак, з слабким неприємним запахом.
Неїстівний гриб. Не споживається через гіркуватий смак та неприємний запах, а також через можливість викликати шлунково-кишкові розлади.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця вересня, в листяних лісових насадженнях, на відкритих ділянках, поряд з дубами, грабами та буками, на сухих ділянках, на косогорах, на вапнякових та глинистих ґрунтах, поодинці та групами, рідко.
Рідкісний вид. Зустрічається в Правобережному Лісостепу.
Галерея