Bovista nigrescens

Bovista-nigrescens Порхавка чорніюча
 (Бовіста чорніюча)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Порхавка (Bovista)
Повна назва: Bovista nigrescens Pers., 1794

Їстівний, 4 категорія

     Синоніми і застарілі назви

  • Lycoperdon globosum Bolton, 1789
  • Bovista nigricans Pers., J. Bot., 1809
  • Sackea nigrescens (Pers.) Rostk., 1839
  • Lycoperdon nigrescens (Pers.) Vittad., 1843
  • Globaria nigrescens (Pers.) Quél., 1873

    Опис   

Плодове тіло діаметром 1,5 – 4,5 см, округле або приплюснуто-округле.

Екзоперидій (зовнішня оболонка) двошаровий, тонкий, гладенький або злегка повстистий, білий, при дозріванні розривається і відпадає. Внутрішній шар коричневий, чорнувато-коричневий, майже чорний, при дозріванні розтріскується та з часом відпадає.

Ендоперидій (внутрішня оболонка) тонкий, гладенький, блискучий, сіро-коричневий з червонуватим відтінком, іноді місцями пурпуровий або чорнуватий, іноді жовтувато-коричнюватий, при дозріванні утворює отвір діаметром 1,5 – 4 см, з зубчасто розірваними краями для вивільнення спорів.

Глеба (спороносний шар) спочатку біла, пізніше чорнувато-коричнева, при дозріванні порошиста.

Споровий порошок коричневий. Спори 5-7 мкм, округлої форми, з бородавчастою поверхнею, червоно-коричневі.

Їстівний гриб 4 категорії в молодому віці (доки м’якоть не почата темніти), з низькими харчовими якостями. Споживається смаженим без попереднього відварювання.


    Середовище і розповсюдження

Росте з початку літа, до середини вересня, в хвойних, листяних та змішаних лісах, на лугах та пасовищах, на узбіччях, на багатих органікою ґрунтах, поодинці та групами.

Зустрічається по всій території України.


    Схожі види

Порхавка свинцево-сіра (Bovista plumbea), має менші розміри плодових тіл, внутрішня оболонка при дозріванні світліша, свинцево-сіра.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 459