Bolbitius titubans
Синоніми і застарілі назви
- Prunulus titubans (Bull.) Gray, 1821
- Pluteolus titubans (Bull.) Quél., 1886
- Pluteolus titubans var. titubans (Bull.) Quél., 1888
- Bolbitius vitellinus (Pers.) Fr., 1838
- Bolbitius vitellinus subsp. titubans (Bull.) Konrad & Maubl., 1928
- Bolbitius vitellinus var. titubans (Bull.) M.M. Moser ex Bon, 1987
Опис
Шапка діаметром 2 – 5,5 см, тонка, ламка, напівпрозора, спочатку конусовидна, дзвониковидна, з гладким краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з слабо вираженим бугорком посередині, з рубчастим, часто хвилястим та потрісканим краєм. Поверхня шапки гола, слизька, лимонно-жовта, яєчно-жовта, сірчано-жовта, яскраво-золотиста, в центрі темніша, з віком вицвітає до брудно-білого, біля краю сіріє, в центрі кольору не змінює.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки вільні, спочатку жовтуваті, пізніше охряні, бурі, з віком розпливаються.
Споровий порошок коричневий. Спори 10-14 * 6-9 мкм, видовжено-овальної форми, з гладкою поверхнею, охряні.
Ніжка висотою 3 – 8 (15) см, діаметром 0,3 – 0,7 см, циліндрична, порожниста, ламка, тендітна, спочатку біла, пізніше жовта, повстиста, покрита борошнистим нальотом, біля основи з білим повстистим опушенням.
М’якоть тонка, ламка, жовтувата, жовта, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до листопада, в лісах, на луках та пасовищах, в садах та на городах на полях, серед трави та на голому ґрунті, на гниючих рослинних залишках, на купах гною.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Карпатах.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 420
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Больбітій золотистий (Bolbitius titubans) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/bolbitius-vitellinus