Auricularia mesenterica
Синоніми і застарілі назви
- Helvella mesenterica Dicks., 1785
- Merulius mesentericus (Dicks.) Schrad., 1794
- Phlebia mesenterica (Dicks.) Fr., 1828
- Patila mesenterica (Dicks.) Kuntze, 1891
- Helvella corrugata With., 1776
- Tremella violacea Relhan, 1785
- Auricularia tremelloides Bull., 1787
- Thaelaephora mesenterica J.F. Gmel., 1792
- Helvella mesenterica Bolton, 1792
- Exidia lobata Sommerf., 1827
Опис
Плодові тіла довжиною 4 – 15 см, шириною 2 – 10 см, частково-розпростерті, та частково відокремлені у вигляді бічних шапок. Шапки діаметром 2 – 15 см, напівокруглі, неправильної форми, Верхня поверхня покрита концентрично-борозниста, сірими або коричневими волосками, що чергуючись утворюють концентрично-зональний візерунок, біля країв світліша, світло-сіра, сіро-коричнювата, коричнева. З віком поверхня часто зеленіє від найпростіших водоростей.
Гіменофор гладенький, зморшкуватий або складчастий, восковидний, сіро-фіолетовий, фіолетово-коричневий, розташований на нижній поверхні шапок та на поверхні розпростертих ділянок плодового тіла.
Споровий порошок безбарвний. Спори 13-17 (20) * 4,5-7 мкм, циліндричної форми, зігнуті.
М’якоть м’яка, м’ясиста, драглисто-хрящувата, еластична, при висиханні тверда, ламка, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями.
Середовище і розповсюдження
Росте з початку весни до самих морозів (в теплу зиму – на протязі всієї зими), на повалених стовбурах та на пеньках дерев листяних порід, переважно бука, в’яза, берези, клена, ясена, тополі, осики, та інших, скупченими групами, колоніями.
Розповсюджений по всьому Поліссі, по всьому Лісостепу, в Правобережному Злаковому Степу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах та на Прикарпатті.