Aurantiporus fissilis
Синоніми і застарілі назви
- Polyporus fissilis Berk. & M.A. Curtis, 1849
- Spongipellis fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Murrill, 1907
- Tyromyces fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Donk, 1933
- Leptoporus fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Pilát, 1938
- Aurantiporus fissilis (Berk. & M.A. Curtis) H. Jahn, 1974
- Polyporus albosordescens Romell, 1912
- Polyporus cavernosus Velen., 1922
- Polyporus pomaceus Velen., 1922
- Polyporus fuscomutans Lloyd, 1922
Опис
Плодові тіла розпростерто-відігнуті або мають вигляд бічних шапок.
Шапки довжиною 4 – 10 см, шириною 6 – 20 см, товщиною 2 – 8 см, сидячі, напівокруглі або копитовидні, поодинокі або розташовані черепичастими групами, товсті, з широкою або злегка звуженою основою, м’які, при висиханні твердіють та зменшуються в розмірах. Поверхня шапок бугриста, шорстка, опушена, м’яковолосиста, не зональна, спочатку біла, пізніше світло-рожева, жовтувата, при висиханні жовтувато-рудувата або бурувата. Край тупуватий, при висиханні злегка підігнутий.
Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1 – 3 мм, спочатку білі, блідо-рожеві, пізніше блідо-жовтуваті, при висиханні буруваті, бурі, чорно-бурі, або залишаються світлими. Пори діаметром 0,3 – 0,8 мм, спочатку округло-кутасті, пізніше злегка видовжені або звивисті, щільністю 2 – 3 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 4-6 * 3-4 мкм, еліпсовидної або обернено-яйцевидної форми, біля основи на косину звужені та загострені, часто з 1-єю каплею, безбарвні.
Тканина м’ясисто-волокниста, біла, на зрізі з слабо вираженими буруватими або світло-рожевуватими зонами та набувають рожевуватого або пурпурового забарвлення, при висиханні тверда, дерев’яниста, жовта або бура.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на повалених, сухостійних та живих стовбурах дерев листяних порід, переважно на яблунях, осиках, березах, часто в дуплах, поодинці та групами. Спричиняє білу центральну гниль деревини.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Карпатах.