Amylocystis lapponica
Синоніми і застарілі назви
- Polyporus lapponicus Romell, 1911
- Ungulina lapponica (Romell) Pilát, 1934
- Leptoporus lapponicus (Romell) Pilát, 1938
- Amylocystis lapponicus (Romell) Bondartsev & Singer ex Singer, 1944
- Tyromyces lapponicus (Romell) J. Lowe, 1975
- Polyporus ursinus Lloyd, 1915
Опис
Плодові тіла однорічні, мають вигляд сидячих або розпростерто-відігнутих шапок.
Шапки шириною 5 – 15 см, товщиною до 3 см, напівокруглі, плоскуваті, шкірясто-губчасті, соковиті, переважно поодинокі, рідше розташовані невеликими черепичастими групами. Поверхня шапок спочатку м’яко-волосиста, пізніше жорстко-волосиста, щетиниста, з щільно притисненими волосками або щетинками, повстиста, шершава, без зональності, з віком майже гола, при висиханні нерівна, нерівномірно хвиляста, спочатку білувата, білувато-рожевувата, рудувато-білувата або іржаво-білувата, пізніше бурувато-цегляно-червонувата, в місцях пошкодження набуває бурувато-червонуватого забарвлення. Край тупий або гострий, волохатий, темніший ніж поверхня шапки.
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку того ж кольору, що й поверхня шапки, з віком дещо світліша. Трубочки довжиною 1 – 4 мм, трішки темніші за тканину, при висиханні буріють. Пори кутасті, неправильної форми, іноді лабіринтовидні, щільністю 3 – 4 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 8-11 * 2,5-3,5 мкм, циліндричної форми, з гладенькою поверхнею, безбарвні.
Тканина товщиною до 2 см, спочатку соковито-м’ясиста, здатна сильно накопичувати вологу, при висиханні суха, жорстка, тверда, спочатку білувата, пізніше блідо-жовтувата, в верхній частині шапки червонувата, злегка гіркувата на смак, з сильним, приємним або неприємним, з віком зникаючим запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця серпня, в хвойних лісах, на повалених трухлявих стовбурах та на трухлявих пеньках дерев хвойних порід, переважно ялини, рідко. Спричиняє буру гниль деревини.
Дуже рідкісний вид. Зустрічається на Закарпатті.