Amanita muscaria, Мухомор червоний
Синоніми і застарілі назви
- Venenarius muscarius (L.) Earle, 1909
- Amanitaria muscaria (L.) E.-J. Gilbert, 1940
- Amanita chrysoblema G.F. Atk., 1918
Опис
Шапка діаметром 7 – 20 см, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тонким, рубчастим краєм. Поверхня шапки червона, цегляно-червона, жовто-червона, червоно-оранжева, покрита численними білим або жовтувато-білими пластівцями, іноді пластівці можуть повністю змиватися дощем.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, білі, з віком жовтіють.
Споровий порошок білий. Спори 9,5-10,5 * 7-8 мкм, широкоовальної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 7 – 20 см, діаметром 1 – 4 см, циліндрична, з великим бульбоподібним потовщенням біля основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, біла. Кільце широке, біле, по краю жовтувате. Вольва приросла, має вигляд концентричних чорно-лускатих зон на бульбоподібному потовщенні.
М’якоть м’яка, біла, під шкіркою шапки жовтувата, без вираженого запаху.
Надзвичайно отруйний гриб. Отруєння Мухомором червоним проявляють себе вже через 30 – 40 хвилин. Отруєння характеризуються такими симптомами, як блювота, нудота, головний біль, запаморочення, сльозотеча, галюцинації, підвищене слиновиділення, слабкість, пониження тиску. При споживанні гриба в великій кількості та несвоєчасному наданні медичної допомоги можлива кома та летальний наслідок.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до листопада, в хвойних, листяних та змішаних лісах, в березняках, поодинці та невеликими групами.
Розповсюджений майже по всій території України.
Галерея