Amanita muscaria var. aureola

Amanita_muscaria_var._aureola_0 Мухомор яскравий
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Аманітові (Amanitaceae)
Рід: Аманіта (Amanita)
Повна назва: Amanita muscaria var. aureola (Kalchbr.) Quél., 1886

Надзвичайно отруйний

    Синоніми і застарілі назви

  • Amanita aureola (Kalchbr.) Sacc., 1887
  • Amanita muscaria f. aureola (Kalchbr.) J.E. Lange, 1915

    Опис   

Шапка діаметром 38 см, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тонким, рубчастим краєм. Поверхня шапки гладка, блискуча, гола, без бородавок, червоно-оранжева, оранжева, червона, іноді в молодому віці з шматками загального поривала на краях.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, білі, з віком жовтіють.

Споровий порошок білий. Спори 9-11 * 6,5-7,5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, неамілоїдні.

Ніжка висотою 6 – 12 см, діаметром 1 – 2  см, циліндрична, з великим бульбоподібним потовщенням біля основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, пластівчаста, біла. Кільце широке, біле, по краю жовтувате. Вольва приросла, має вигляд концентричних  зон на бульбоподібному потовщенні.

М’якоть м’яка, біла, під шкіркою шапки жовтувата, без вираженого запаху.

Надзвичайно отруйний гриб. Отруєння такі як і Мухомором червоним, проявляють себе вже через 30 – 40 хвилин. Отруєння характеризуються такими симптомами, як блювота, нудота, головний біль, запаморочення, сльозотеча, галюцинації, підвищене слиновиділення, слабкість, пониження тиску. При споживанні гриба в великій кількості та несвоєчасному наданні медичної допомоги можлива кома та летальний наслідок.


    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до листопада, в листяних та змішаних лісах, поодинці, рідко.

Зустрічається в Правобереженому Лісостепу.



    Галерея

Amanita_muscaria_var._aureola_1 Amanita_muscaria_var._aureola_2 Amanita_muscaria_var._aureola_3

Автор фото: В. Шульга


    Схожі види

  1. Мухомор Цезаря (Amanita caesarea), відрізняється більш м’яистими плодовими тілами, відсутністю бульбоподібного потовщення біля основи, жовтим кольором пластинок та ніжки, та наявністю великої, мішковидної, вільної вольви.

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979.