Синоніми і застарілі назви

• Amanitopsis fulva (Fr.) W.G. Sm.
• Amanita vaginata var. fulva (Fr.) Gillet, 1874
• Amanitopsis vaginata var. fulva (Fr.) Sacc., 1887
• Vaginata fulva (Fr.) A.H. Sm., 1949
• Amanita ochraceomaculata Neville, 2000

---

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 10 см, спочатку яйцеподібна, повністю закрита покривалом, згодом напівсферична, дзвониковидна, пізніше плоско-розпростерта, іноді увігнуто-розпростерта, з невеликим бугорком в центрі, з рівним рубчастим краєм. Поверхня шапки гладка, гола, в вологу погоду клейкувата, темно-бурувата, жовто-коричнева, жовта, охряно-коричнева, червоно-руда, коричнювата, в центрі темніша,

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білі, пізніше кремово-жовті, з рудуватим відтінком.

Споровий порошок білий. Спори 9-12 мкм, округлої форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 8 – 15 (20) см, діаметром 1 – 1,5 см, циліндрична, злегка потовщена донизу, без бульбоподібного потовщення біля основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, іноді плямиста, сіро-бура, з білим опушенням. Кільце відсутнє. Вольва велика, мішковидна, охряно-коричнева, рудувата або білувата, добре помітна або повністю занурена в ґрунт.

М’якоть тонка, ламка, білувата, без вираженого запаху.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також соленим.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, в лісових насадженнях, в вільшаниках, в березняках.

Зустрічається в Лівобережному Лісостепу.

---

    Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 257 – 258