Amanita ceciliae
 |
Поплавок дивний | ||
| (Поплавок перешнурований) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Аманітові (Amanitaceae) | ||
| Рід: | Аманіта (Amanita) | ||
| Повна назва: | Amanita ceciliae (Berk. & Broome) Bas, 1984 | ||
|
Їстівний, 4 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Amanitopsis ceciliae (Berk. & Broome) Wasser, 1992
Опис
Шапка діаметром 8 – 20 см, спочатку дзвониковидна або напівсферична, пізніше плоско-розпростерта, з тупим горбочком посередині, з опущеним рубчастим краєм. Поверхня шапки коричнювата, коричнево-бура, біля краю жовто-коричнювата, коричнювата, в центрі темніша, покрита товстими спочатку білими, пізніше чорними пластівцями, з віком гола.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вільні, з проміжними пластиночками, спочатку білуваті, пізніше коричнювато-білуваті, з темним рубчастим краєм.
Споровий порошок білий. Спори 11,5-14 мкм, округло-овальної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 10 – 20 (25) см, діаметром 1,5 – 3 см, циліндрична, злегка розширена біля основи, без бульбоподібного потовщення, спочатку суцільна, пізніше порожниста, сіро-луската, рідше пластівчаста, сірувата. Кільце відсутнє. Вольва велика, мішковидна, зовні сірувата, всередині темніша.
М’якоть м’ясиста, на краях ламка, білувата, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця вересня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, рідко.
Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 256 – 257
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К: «Наукова думка», 1992. — С. 144
 |
 |
 |