Agrocybe dura
Синоніми і застарілі назви
- Pholiota dura (Bolton) P. Kumm., 1871
- Hylophila dura (Bolton) Quél., 1888
- Togaria dura (Bolton) W.G. Sm., 1908
- Pholiota vermiflua (Peck) Sacc., 1887
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 см, щільном’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, плоско-розпростерта. Поверхня шапки гола, гладка, суха, з віком нерівномірно потріскана в центрі, біла, жовтувато-біла, коричнювато-біла, часто з залишками покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку густі, спочатку кремові, світло-бурі, фіолетово-сірі, пізніше коричнюваті, глинисто-коричневі, темно-коричневі.
Споровий порошок коричневий. Спори 10-14 * 5*8 мкм, яйцевидно-овальної форми, жовтуваті.
Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 0,5 – 1,5 (2) см, циліндрична, звужена до основи, спочатку суцільна, пізніше з порожнистим каналом, жорстка, коркувата, іноді з слабо вираженим кільцем, спочатку біла, пізніше коричнювата. Кільце вузьке, ледь помітне, біле.
М’якоть щільна, тверда, біла, біло-бурувата, гіркувата на смак, з грибним запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до вересня, в садах та парках, на полях, лугах та пасовищах, на городах, на відкритих ділянках, на ґрунті, серед трави.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, та в Розтоцько-Опільських Лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 326