Agaricus xanthoderma
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus xanthodermus Genev., 1876
- Pratella xanthoderma (Genev.) Gillet, 1884
- Psalliota xanthoderma (Genev.) Richon & Roze, 1885
- Fungus xanthoderma (Genev.) Kuntze, 1898
- Psalliota flavescens Richon & Roze, 1888
- Agaricus jodoformicus Speg., 1898
Опис
Шапка діаметром 2 – 12 см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична або дзвониковидна, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, іноді приплюснута посередині, з розпростертим краєм. Поверхня шапки шовковисто-волокниста, гола, гладка, іноді злегка луската, часто потріскана, біла, білувата, сірувата, сіра, темно-сіро-коричнева, в центрі темніша, в місцях дотику набуває жовтуватого або оранжево-жовтуватого забарвлення, часто з залишками покривала на краях.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше рожевувато-коричневі, коричнево-пурпурові, темно-коричневі, з стерильним краєм.
Споровий порошок темно-коричневий. Спори 4,5-7 * 3-5,3 мкм, округло-яйцевидної або округло-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з однією або двома флуоресціюючим каплями, коричневі.
Ніжка висотою 6 – 17 см, діаметром 1 – 2,5 см, циліндрична, рівна, рідше злегка зігнута, з невеликим бульбоподібним потовщенням біля основи, від якого тягнуться білі тяжки міцелію, спочатку суцільна, пізніше іноді частково порожниста в центральній частині, з кільцем, гола, того ж кольору, що й поверхня шапки, в місцях дотику набуває спочатку жовтуватого, згодом коричнюватого забарвлення. Кільце просте, широке, білувате, з потовщеним, іноді роздвоєним, іноді жовтуватим краєм, в місцях дотику жовтіє, розташоване в верхній частині ніжки.
М’якоть біла, на зрізі набуває спочатку жовтувато-хромового, згодом коричневого забарвлення, особливо в нижній частині ніжки, з неприємним запахом карболової кислоти.
Отруйний гриб, спричиняє шлунково-кишкові розлади.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, в лісопосадках, в садах та парках, в цілинних степах, на лугах та пасовищах, в житловій зоні, на вологих ділянках, на ґрунті, іноді на трухлявій деревині, поодинці та групами.
Зустрічається по всій території України.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 299
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 171 – 175