Agaricus moelleri, Печериця строката, Печериця Мьоллера
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus meleagris (Jul. Schäff.) Pilát, 1951
- Psalliota meleagris Jul. Schäff., 1925
- Agaricus placomyces var. meleagris (Jul. Schäff.) M.M. Moser, 1967
- Agaricus praeclaresquamosus A.E. Freeman, 1979
- Agaricus placomyces var. meleagris (Jul. Schäff.) R. Pascual, 1987
- Agaricus praeclaresquamosus var. meleagris (Jul. Schäff.) E. Horak, 2005
- Agaricus xanthodermus var. obscuratus Maire, 1911
Опис
Шапка діаметром 5 – 12 см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична або дзвониковидна, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, приплюснута в центрі, з розпростертим, рівним або хвилястим краєм. Поверхня шапки сіра, сірувато-охряно-коричнева, глинисто-коричнева, в центрі темніша, коричнювата або коричнево-чорнувата, покрита волокнистими, притисненими, концентрично-розташованими, темно-коричневими або охряно-коричневими, утвореними від розриву поверхні шапки лусочками, між якими оголяється білувато-сірувата м’якоть, в місцях дотику набуває спочатку блідо-жовтого, через деякий період коричнево-чорного забарвлення, з залишками покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білувато-рожеві, лілувато-рожеві, пізніше темно-коричневі або темно-шоколадно-коричневі, з рожевуватим відтінком, з світлим, стерильним краєм.
Споровий порошок темно-коричневий. Спори 4,7-6,5 * 2,9-4,1 мкм, еліпсовидної або яйцевидно-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з однією або двома флуоресціюючими каплями, коричневі.
Ніжка висотою 6 – 10 см, діаметром 1 – 1,2 см, циліндрична, рівна або зігнута, з невеликим бульбоподібним потовщенням біля основи, іноді звужена до основи, порожниста, з кільцем, гола, шовковисто-волокниста, біла, білувата, в місцях дотику біля основи спочатку жовтіє, з часом коричневіє. Кільце просте, тонке, широке, білувате, з жовтуватим, потовщеним, іноді роздвоєним краєм, розташоване в верхній частині ніжки.
М’якоть біла, на зрізі кольору не змінює, на зрізі в основі ніжки спочатку набуває лимонно-жовтого, через деякий час коричневого, іржаво-коричневого забарвлення, з неприємним запахом гнилої соломи або карболової кислоти.
Отруйний гриб, спричиняє шлунково-кишкові розлади.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до жовтня, в листяних, переважно дубових лісах, в лісопосадках та в парках, поодинці та групами, рідко.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу та на Закарпатті.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 299 – 300
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 179 – 180