Agaricus bernardii, Печериця Бернарда

Agaricus bernardii Печериця Бернарда
 (Шампіньон Бернарда, Агарик Бернарда)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Печериця (Agaricus)
Повна назва: Agaricus bernardii (Quél.) Sacc., 1887

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Psalliota bernardii Quél., 1879
  • Pratella bernardii (Quél.) Quél., 1888
  • Fungus bernardii (Quél.) Kuntze, 1898
  • Agaricus campestris subsp. bernardii (Quél.) Konrad & Maubl., 1937
  • Agaricus robynsianus Heinem., 1957
  • Agaricus bernardiiformis Bohus, 1975

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 20 см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, приплюснута або злегка увігнута посередині, з розпростертим або злегка опущеним, хвилястим, часто потрісканим краєм. Поверхня шапки шовковиста, покрита великими лусочками, спочатку білувата, пізніше сірувато-коричнювата, світло-бура, пурпурово-сірувата, світліша біля країв, часто з залишками покривала на краях, в місцях дотику набуває червонуватого забарвлення.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку світло-сірі, сіруваті, пізніше брудно-рожеві, сірувато-коричневі, чорнувато-коричневі, з світлим, стерильним краєм.

Споровий порошок чорно-коричневий. Спори 5,5-7 * 5-6 мкм, округло-яйцевидної форми, з гладкою поверхнею, з однією великою флуоресціюючою каплею, світло-коричневі.

Ніжка висотою 5 – 7 см, діаметром 2 – 4 см, циліндрична, іноді злегка звужена до основи, щільна, суцільна, з кільцем, гладка, волокниста, білувата, біля основи сірувато-коричнювата або пурпурово-сірувата, іноді покрита пластівчастим нальотом. Кільце вузьке, білувате, нестійке, іноді зникаюче, часто присутні два кільця, нижнє при цьому розташоване в нижній частині ніжки.

М’якоть біла, на зрізі набуває червоного забарвлення, особливо в ніжці та над пластинками, неприємна на смак, з рибним запахом.

Неїстівний гриб, або умовно їстівний, з низькими харчовими якостями. Харчової цінності немає через неприємний смак та запах.

    Середовище і розповсюдження

Росте з травня до жовтня, в на лугах та пасовищах, в цілинних степах, на пустельних ділянках, на піщаних та глинистих ґрунтах, на засолених ґрунтах, на піщаних дюнах, рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається в Лівобережному Злаково-Лучному Степу та в Лівобережному Злаковому Степу.

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 296
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 134 – 136