Panaeolina foenisecii, Панеоліна сінокосна
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus foenisecii Pers., 1800
- Prunulus foenisecii (Pers.) Gray, 1821
- Psilocybe foenisecii (Pers.) Quél., 1872
- Drosophila foenisecii (Pers.) Quél., 1886
- Coprinarius foenisecii (Pers.) J. Schröt., 1889
- Psathyra foenisecii (Pers.) G. Bertrand, 1901
- Panaeolus foenisecii (Pers.) J. Schröt., 1926
- Psathyrella foenisecii (Pers.) A.H. Sm., 1972
Опис
Шапка діаметром 1,5 – 3 см, спочатку дзвониковидна, широко-конусовидна, пізніше випукло-розпростерта, з опущеним краєм. Поверхня шапки гола, гладенька, спочатку чорнувато-сіра, рудувато-бурувата, бежево-жовта, світло-коричнева, пізніше з пурпуровим відтінком, в вологу погоду темно-червоно-коричнева, з залишками покривала на краях, з віком зникаючими.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти, широкі, прирослі, спочатку буро-чорні, пізніше чорні, крапчасті, з світлішим краєм.
Споровий порошок чорно-червонувато-бурий. Спори 13-17 * 7-9 мкм, видовжено-лимоновидної форми, з бородавчастою поверхнею, червонувато-темно-бурі. Базидії 26-32 * 12-15 мкм, 2-х або 4-х спорові, булавовидної форми. Хейлоцистиди 25-50 * 5-11 мкм, циліндричної або пляшковидної форми, часто хвилясті. Плевроцистиди відсутні.
Ніжка висотою 2 – 8 см, діаметром 0,2 – 0,4 см, циліндрична, порожниста, ламка, гола, гладка, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліша, біля основи коричнева, в вологу погоду повністю коричнева.
М’якоть тонка, брудно-білувата або коричнева, м’яка на смак, з слабким грибним запахом або без вираженого запаху.
Неїстівний або слабо отруйний гриб. Містить окситриптан та серотонін. Викликає легкі харчові отруєння, що характеризуються шлунково-кишковими розладами та супроводжуються легким нервовим збудженням.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця жовтня, на луках та пасовищах, на узбіччях, на газонах, на берегах, серед невисокої трави, поодинці та групами.
Розповсюджений по всій території України.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 404 – 405.
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — р. 256.
- Maire R. Fungi Catalaunici: Contributions à l’étude de la Flore Mycologique de la Catalogne. // Treballs del Museu de Ciències Naturals de Barcelona, 1933, Vol. XV (Série Botànica). — р. 109.
- Gerhardt E. Taxonomische Revision der Gattungen Panaeolus und Panaeolina (Fungi, Agaricales, Coprinaceae). / Bibliotheca Botanica H. 147. — Stuttgart: E. Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), 1996. — 149 p. — р. 108.
- Stijve T., Hischenhuber C., Ashley D. Occurrence of 5-Hydroxylated Indole Derivatives in Panaeolina foenisecii (Fries) Kuehner from Various Origin. // Zeitschrift für Mykologie. — 1984. — V. 50 (2). — р. 361–368.