Typhula erythropus

Typhula erythropus Тифула червононога
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Тифулові (Typhulaceae)
Рід: Тифула (Typhula)
Повна назва: Typhula erythropus (Pers.) Fr., 1818

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Clavaria capillaris Holmsk., 1781
  • Clavaria erythropus Pers., 1794
  • Cnazonaria erythropus (Pers.) Donk, 1933
  • Phacorhiza erythropus (Pers.) Grev., 1823

    Опис   

Плодові тіла висотою 0,5 – 4 см, дуже тонкі, складаються з ніжки та спороносної частини, розвиваються на склероції.

Спороносна частина вистою 1 – 7 мм, діаметром 0,2 – 0,5мм, циліндричної або булавовидної форми, з тупою вершиною, часто зігнута, гладенька, біла або кремова.

Споровий порошок білий. Спори 5-10 * 2,5-4 мкм, циліндричної форми, з гладенькою поверхнею, безбарвні.

Ніжка висотою 0,1 – 3 см, діаметром 0,1 – 0,3 см, нитковидна, жорстка, тонкоопушена, червона, червонувато-чорна.

Склероції довжиною 0,5 – 2 мм, товщиною 0,1 – 1 мм, приплюснуто-еліпсовидної форми, з гладенькою поверхнею, червонувато-коричневі, коричнево-чорні, чорні, розташовані на поверхні субстрату або занурені в субстрат.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня до кінця осені, на вологих ділянках, після дощів, на відмерлих стеблах та листках трав’янистих рослин, на опалих листках та опалих дрібних гілочках дерев листяних порід, переважно вільхи, осики, тополі, ясена.

Розповсюджений в Розтоцько-Опільських Лісах та в Карпатах.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 46