Синоніми і застарілі назви

• Sistotrema fuscoviolaceum Ehrenb., 1818
• Hydnum fuscoviolaceum (Ehrenb.) Fr., 1821
• Sistotrema violaceum var. fuscoviolaceum (Ehrenb.) Pers., 1825
• Irpex fuscoviolaceus (Ehrenb.) Fr., 1828
• Xylodon fuscoviolaceus (Ehrenb.) Kuntze, 1898
• Hirschioporus fuscoviolaceus (Ehrenb.) Donk, 1933
• Trametes abietina var. fuscoviolacea (Ehrenb.) Pilát, 1939
• Polyporus abietinus f. fuscoviolaceus (Ehrenb.) D.V. Baxter, 1948
• Trichaptum fusco-violaceum (Ehrenb.) Ryvarden, 1972
• Sistotrema hollii J.C. Schmidt, 1817
• Sistotrema carneum Ehrenb., 1818
• Sistotrema violaceum Secr., 1833

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд бічних сидячих шапок, іноді розпрсоерті.

Шапки довжиною 1 – 3,5 см, шириною 1,5 – 5 см, товщиною 0,1 – 0,5 см, тонкі, іноді звужені до основи, поодинокі або зібрані в черепичасті групи, шкірясті. Поверхня шапок шовковиста, шерстиста, повстисто-волохата, невиразно концентрично-борозниста, біла або брудно-біла, біля основи з віком темніє або зеленіє від найпростіших водоростей. Край тонкий, гострий, підігнутий, білуватий з фіолетовим відтінком, з віком шкіряно-жовтий.

Гіменофор має вигляд приплюснутих зубців та виростів, ніби розірваних трубочок, місцями сітчастий, біля краю шапки майже радіально пластинчастий. Пластинки висотою 1 – 5 мм, фіолетові або інкарнатно-фіолетові, покриті сірувато-лілуватим нальотом, з віком бурувато-шкіряно-жовті, часто з надрізаними краями.

Споровий порошок білий. Спори 6-7,5 * 2,5-3,3 мкм, еліпсовидно-циліндричної форми, приплюснуті або зігнуті з одного боку, з гладенькою поверхнею, безбарвні.

Тканина тонка, гнучка, двошарова, шкіряста, з віком та при висиханні тверда, жорстка. Зовнішній шар повстистий, білуватий. Внутрішній шар шкірястий, жовтувато-бурий.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до пізньої осені (іноді перезимовують), в хвойних та змішаних лісах, на сухостійних та повалених стовбурах, на сухих та опалих гілках дерев хвойних порід, переважно на соснах, ялинах, іноді на обробленій деревині. Спричиняє буру гниль деревини.

Розповсюджений на Західному та Правобережному Поліссі, в Розтоцько-Опільських Лісах.

---

---

    Галерея