Sarcoscypha coccinea
Синоніми і застарілі назви
- Helvella coccinea Scop., 1772
- Peziza dichroa Holmsk., 1799
- Peziza coccinea (Scop.) Pers., 1800
- Macroscyphus coccineus (Scop.) Gray, 1821
- Plectania coccinea (Scop.) Fuckel, 1870
- Geopyxis coccinea (Scop.) Massee, 1895
- Aleuria coccinea (Scop.) Moesz, 1918
- Plectania coccinea (Scop.) Fuckel ex Seaver, 1928
- Helvella coccinea Schaeff., 1774
- Elvela coccinea Schaeff., 1774
Опис
Плодові тіла діаметром 1 – 5 (10) см, висотою 0, 5 – 5 см, спочатку обернено-дзвониковидні, пізніше чашовидні, блюдцевидні, з злегка підвернутим всередину краєм, з ніжкою, поодинокі або розташовані невеликими групами. Гіменіальний шар гладенький, яскраво-червоний, розташований на внутрішній поверхні чаші. Зовнішня поверхня стерильна, повстиста або дрібно-волосиста, біла. Край тонкий, білий, з віком розтрісканий.
Споровий порошок білий. Аски 400-500 * 15-18 мкм, циліндричної форми. Спори 30-40 * 12-15 мкм, видовжено-еліпсовидної форми, одноклітинні, безбарвні або рожевуваті, з однією великою каплею олії.
Ніжка висотою 0,5 – 3 см, (при рості на занурених в підстилку чи ґрунт гілках довжиною до 10 см), діаметром 2 – 6 мм, циліндрична, звужена до основи, біла.
М’якоть тонка, щільна, біла, з приємним грибним запахом (який посилюється після відварювання).
Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, а також сушеним.
Середовище і розповсюдження
Росте в березні, рідше в листопаді та в теплі зимові місяці, на вологих ділянках, на гнилих гілках листяних порід, на гілках занурених в ґрунт, поодинці та невеликими групами.
Розповсюджений в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах та на Прикарпатті.