Radulomyces molaris

Radulomyces molaris Радуломіцес зубчастий
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Птерулові (Pterulaceae)
Рід: Радуломіцес (Radulomyces)
Повна назва: Radulomyces molaris (Chaillet ex Fr.) M.P. Christ., 1960

Неїстівний

     Синоніми і застарілі назви

  • Acia membranacea (Bull.) P. Karst., 1879
  • Basidioradulum molare (Chaillet ex Fr.) H. Furuk., 1974
  • Cerocorticium molare (Chaillet ex Fr.) Jülich & Stalpers, 1980
  • Hydnum membranaceum Bull., 1791
  • Hydnum membranaceum var. stenodon Pers., 1825
  • Hydnum membranaceum var. tenuissimum Fr., 1828
  • Hydnum rude (Pers.) Duby, 1830
  • Odontia stenodon (Pers.) Bres., 1897
  • Oxydontia stenodon (Pers.) L.W. Mill., 1933
  • Radulum membranaceum (Bull.) Bres., 1897
  • Radulum molare Chaillet ex Fr., 1828
  • Radulum molare var. stramineum Rick, 1959
  • Radulum molare var. sulphureum Rick, 1959
  • Radulum rude (Pers.) S. Lundell, 1947
  • Sarcodontia stenodon (Pers.) Nikol., 1961
  • Sistotrema crustaceum Pers., 1825
  • Sistotrema rude Pers., 1825
  • Xylodon membranaceus (Bull.) Chevall., 1826

    Опис   

Плодові тіла розпростерті, м’які, восковидні, при висиханні сильно крихкі, іноді розтріскуються, відділяються від субстрату, спочатку округлі, пізніше зливаються, інкрустують субстрат, охряні, жовто-бурі. Край спочатку волокнистий, пізніше гладенький, неприрослий, білуватий.

Гіменофор шипастий. Шипи конусовидні, довжиною 1 – 3 мм, прості або розгалужені, радіально розташовані, густі, часто зібрані в пучки, спочатку кремово-сіруваті, пізніше жовто-бурі, при висиханні сіро-коричневі.

Споровий порошок білий. Спори 7-13 * 6-9 мкм, еліпсовидної форми, біля основи загострені накосину, іноді з однією або двома каплями, безбарвні. Цистиди відсутні.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених та сухостійних, іноді на живих стовбурах дерев листяних порід, переважно на дубах та буках. Спричиняє білу гниль деревини. 

Зустрічається по всьому Поліссі, по всьому Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах.



    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 98.