Pseudoboletus parasiticus
Синоніми
- Boletus parasiticus Bull., 1790
- Versipellis parasitica (Bull.) Quél., 1886
- Xerocomus parasiticus (Bull.) Quél., 1887
- Suillus parasiticus (Bull.) Kuntze, 1898
- Ceriomyces parasiticus (Bull.) Murrill, 1909
Опис
Шапка діаметром 2 – 5 (7) см, випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тупим краєм. Поверхня шапки тонко-повстиста, матова, з віком іноді потріскана, брудно-жовта, оливково-жовта, жовто-коричнювата.
Гіменофор трубчастий, спускається на ніжку. Трубочки довжиною 3 – 6 мм, спочатку лимонно-жовті, пізніше золотисто-жовті, оливково-жовті. Пори великі, діаметром до 1 мм, видовжені, спочатку жовті, оливково-жовті, з віком набувають коричнево-червоного, іржаво-червоного відтінку, в місцях дотику синіють.
Споровий порошок блідо-оливковий. Спори 12-20 * 4-5,5 мкм, видовжено-овальної, веретеновидно-овальної форми, з гладкою поверхнею, з каплями олії.
Ніжка висотою 3 – 7 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, злегка звужується до основи, зігнута, рідше рівна, зерниста, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть жовта, під шкіркою коричнювата, в основі ніжки жовто-коричнюватий, на зрізі злегка синіє, з приємним смаком та запахом.
Їстівний гриб 3 категорії.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, паразитуючи на плодових тілах роду Scleroderma (на псевдодощовиках).
Рідкісний вид. Занесений до Червоної Книги України зі статусом “рідкісний”. Зустрічається в Закарпатській, Львівській, Рівненській областях.