Picipes badius
Синоніми і застарілі назви
- Boletus perennis Batsch, 1783
- Boletus durus Timm, 1788
- Boletus batschii J.F. Gmel., 1792
- Boletus badius Pers., 1801
- Grifola badia (Pers.) Gray, 1821
- Polyporus badius (Pers.) Schwein., 1832
- Polyporus durus (Timm) Kreisel, 1984
- Polyporellus badius (Pers.) Imazeki, 1989
- Royoporus badius (Pers.) A.B. De, 1997
Опис
Плодові тіла однорічні, мають вигляд шапки з ніжкою.
Шапка діаметром 8 – 15 см, тонка, спочатку лійковидна, пізніше плоска, з заглибленням, посередині, вдавлена, зазвичай ексцентрично розташована, шкіряста. Поверхня шапки гладка, восково-блискуча, коричнева, червоно-коричнева, з більш темною серединою, в вологу та холодну погоду – руда, коричнево-червоняста, буро-коричнева, з майже чорною серединою. Край шапки тонкий, нерівний, хвилястий, світло-охряний, жовто-бурий, світліший за поверхню шапки.
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору біла або кремова, з віком жовтувата, при натисканні набуває жовтого забарвлення. Трубочки короткі, довжиною до 1-2 мм, сильно спукскаються на ніжку. Пори дуже дрібні, округлі, щільно розташовані, щільністю 5 – 8 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 6-8 * 3-4,5 мкм, еліпсовидної або циліндричної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні.
Ніжка висотою 1 – 5 см, діаметром 0,5 – 2 см, центральна, або ексцентрична, звужена до основи, жорстка, вгорі білувата, внизу чорно-бура, чорно-червонувата, чорна, бархатиста. Іноді ніжка зовсім відсутня.
М’якоть тонка, щільна, еластична, шкіряста, білувата, світло-охряна, при висиханні ламка, з прісним запахом та смаком.
Неїстівний гриб. Харчової цінності немає через жорстку, “гумову” м’якоть.
Середовище і розповсюдження
Росте з початку червня до кінця жовтня, в лісах, парках, на пеньках, на повалених стовбурах дерев листяних порід, переважно на дубах, вербах, буках, березах, осиках, кленах, липах, поодинці та невеликими групами.
Зустрічається по всій території України.
Галерея