Синоніми і застарілі назви

• Boletus triqueter Pers., 1796
• Polyporus triqueter (Pers.) Pers., 1825
• Polyporus triqueter (Pers.) Secr., 1833
• Inoderma triquetrum (Pers.) P. Karst., 1879
• Ochroporus triqueter (Pers.) J. Schröt., 1888
• Onnia triqueter (Pers.) Imazeki, 1955
• Mucronoporus tomentosus var. triqueter (Pers.) Domanski, Orlos & Skirg., 1967
• Mucronoporus circinatus var. triqueter (Pers.) Domanski, Orlos & Skirg., 1973

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд сидячих або з дуже коротенькою товстою бічною ніжкою шапок.

Шапки напівокруглі або віяловидні, плоскі, поодинокі або розташовані черепичастими, часто зрослими краями групами, корково-шкірясті. Поверхня шапок спочатку бархатиста або тонковолосиста, пізніше майже гола, при висиханні дрібно-зморшкувата, невиразно-борозниста, рудувата або буро-руда. Край гоструватий, іноді хвилястий або лопатевий.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору іржаво-коричнева, з віком каштаново-бура. Трубочки довжиною 1 – 5 мм, з віком часто з розірваними стінками. Пори діаметром 0,3 – 0,5 мм, кутасті, нерівні, з світлим краєм, щільністю 2 – 3 на 1 мм.

Споровий порошок світло-охряний. Спори 4-5,5 * 3-4 мкм, широкоеліпсовидної форми, біля основи злегка відтягнуті, блідо-жовтувато-охряні або майже безбарвні.

Тканина двошарова, верхній шар м’який, повстистий, жовто-іржавий, невиразно-зональний, нижній – твердий, волокнистий, корково-шкірястий, шари часто розділяє тонка темна лінія (характерна ознака).

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених стовбурах, на опалих гілках та на пеньках дерев переважно хвойних, рідше листяних порід. Рідкісний вид.

---

---

    Галерея