Melanoleuca grammopodia

Melanoleuca_grammopodia_0 Меланолеука смугастонога
 
Відділ:   Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:   Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:   Агарикальні (Agaricales)
Сім’я:   Рядовкові (Tricholomataceae)
Рід:   Меланолеука (Melanoleuca)
Повна назва:   Melanoleuca grammopodia (Bull.) Fayod, 1889

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Entoloma placenta (Batsch) Fr., 1857
  • Tricholoma grammopodium (Bull.) Quél., 1872
  • Gyrophila grammopodia (Bull.) Quél., 1886
  • Tricholoma melaleucum var. grammopodium (Bull.) Maire, 1916

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 15 (20) см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше плоско-розпростерта або увігнуто-розпростерта, з широким тупим бугорком посередині, та з опущеним краєм. Поверхня шапки гігрофанна, суха, матова, або злегка блискуча, брудно-біла, сіра, сірувато-коричнева, бурувата, жовтувато-сірувато-коричнева, з віком вицвітає.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки дуже густі, хвилясті, прирослі або прирослі виїмкою, спочатку білі, пізніше кремові.

Споровий порошок білий або кремовий. Спори 8-10 * 5-6 мкм, еліпсовидної форми, з бородавчастою поверхнею.

Ніжка висотою 3 – 10 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, злегка потовщена біля основи, коротша за діаметр шапки, штрихувата, поздовжньо темно-волокниста.

М’якоть щільна, в ніжці жорстка, біла, білувата, або білувато-сірувата, з віком коричнювата, солодкувата на смак, з неприємним запахом зіпсованого борошна.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.


    Середовище і розповсюдження

Росте в травні та червні та в серпні та вересні, на луках, на пасовищах, в цілинних степах, в лісах на відкритих сонячних галявинах, на узліссях, в садах та парках, поодинці та невеликими групами.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу.



    Галерея

Melanoleuca_grammopodia_0 Melanoleuca_grammopodia_1  
     
     

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 180