Leucoagaricus serenus

leucoagaricus serenus Білопечериця світла
 (Лепіота світла)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Білопечериця (Leucoagaricus)
Повна назва: Leucoagaricus serenus (Fr.) Bon & Boiffard, 1974

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Agaricus serenus Fr., 1874
  • Lepiota serena (Fr.) Quél., 1880
  • Pseudobaeospora serena (Fr.) Locq., 1952
  • Sericeomyces serenus (Fr.) Heinem., 1978

    Опис   

Шапка діаметром 1,5 – 4 см, спочатку дзвониковидна, пізніше напівсферична, випукло-розпростерта, з низьким бугорком посередині, з хвилястим краєм. Поверхня шапки шовковисто-волокниста, гола, біла, часто з залишками покривала на краях.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білі, пізніше кремові або жовтуваті, з охряним відтінком.

Споровий порошок білий. Спори 7-10 * 3,5-4,5 мкм, еліпсовидної або видовжено-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з однією каплею, безбарвні.

Ніжка висотою 3 – 6 см, діаметром 0,2 – 0,4 см, циліндрична, розширена донизу, з бульбоподібним потовщенням біля основи, порожниста, з кільцем, шовковиста, гола, біла. Кільце пластівчасте, келиховидне, біле, розташоване в верхній або центральній частині ніжки.

М’якоть біла, на зрізі кольору не змінює, без вираженого запаху.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до жовтня, в листяних лісах та парках, на ґрунті, рідко.

Зустрічається в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу та в Розтоцько-Опільських Лісах.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 282
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 264 – 265