Lepista saeva, Лепіста ліловонога, Рядовка ліловонога

Lepista_saeva_0 Лепіста ліловонога
(Рядовка ліловонога)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Рядовкові (Tricholomataceae)
Рід: Лепіста (Lepista)
Повна назва: Lepista saeva (Fr.) P.D. Orton, 1960

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Tricholoma saevum (Fr.) Gillet, 1874
  • Tricholoma personatum var. saevum (Fr.) Dumée, 1905
  • Rhodopaxillus saevus (Fr.) Maire, 1913
  • Clitocybe saeva (Fr.) H.E. Bigelow & A.H. Sm., 1969

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 10 (15) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тонким, рівним, гладким краєм. Поверхня шапки гола, гладка, кремова, коричнювато-кремова, охряна, рудувато-сірувата, жовтувато-сірувата.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше кремові або жовтувато-охряні.

Споровий порошок рожевувато-жовтуватий. Спори 7-8 * 4-5 мкм

Ніжка висотою 2 – 8 см, діаметром 1,5 – 3 см, циліндрична, розширена біля основи, коротка, волокниста, спочатку суцільна, пізніше порожниста, лілувата або блідо-фіолетова.

М’якоть щільна, м’ясиста, товста, з віком рихла, лілувата, кремова, сірувато-лілова, з неприємним або слабким фруктовим запахом.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.


    Середовище і розповсюдження

Росте з кінця серпня до листопада, на лугах, на пасовищах, в степах, в лісах на освітлених галявинах, на узліссях, групами, рідко, іноді утворює “відьмині кільця”.

Зустрічається майже по всій території України.



      Галерея

Lepista_saeva_1 Lepista_saeva_2 Lepista_saeva_3
Lepista_saeva_4 Lepista_saeva_5 Lepista_saeva_6
Lepista_saeva_7 Lepista_saeva_8 Lepista_saeva_9

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 176