Синоніми і застарілі назви

• Inocybe erinaceomorpha Stangl & J. Veselský, 1979
• Inocybe cordalina var. erinaceomorpha (Stangl & J. Veselský) Kuyper, 1985

---

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 9 см, товстом’ясиста, спочатку конусовидно-розпростерта або випукло-розпростерта, з підвернутим краєм, пізніше розпростерта, з бугорком посередині. Поверхня шапки спочатку біла, пізніше білувато-оливкувата, сірувато-оливкувата, білувато-жовтувата, оливково-жовтувата, оливково-коричнювата, в центрі шовковиста, зеленувата, біля країв радіально-волокниста або лускато-волокниста, часто радіально-потріскана.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку білуваті, сірувато-кремові, жовтуваті, пізніше рудуваті, рудувато-бурі, з світлим краєм, іноді червоніють в місцях дотику.

Споровий порошок коричневий. Спори 8-12 * 5-7 мкм, веретеновидно-овальної, нерівнобічно-веретеновидно-овальної або яйцевидної форми.

Ніжка висотою 3 – 10 см, діаметром 0,5 – 1 см, циліндрична, іноді потовщена до основи, вгорі біла, борошниста, нижче охряна, сірувато-охряна, волокниста або темно-штрихувата.

М’якоть біла, в основі ніжки голубувато-зеленувата, на зрізі кольору не змінює, або іноді злегка рожевіє, з приємним фруктовим або квітковим запахом.

Неїстівний гриб (по іншим даним умовно їстівний, містить в дуже невеликих кількостях псилоцибін).

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до жовтня, в хвойних, листяних та змішаних лісах, утворює мікоризу з дубами, буками, ялинами.

Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Лівобережному Лісостепу.

---

     Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 334