Hygrophorus nemoreus

Hygrophorus_nemoreus_0 Гігрофор дібровний
(Мокриця дібровна)
Відділ:   Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:   Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:   Агарикальні (Agaricales)
Сім’я:   Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід:   Гігрофор (Hygrophorus)
Повна назва:   Hygrophorus nemoreus Fr., 1838

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Camarophyllus nemoreus (Fr.) P. Kumm., 1871
  • Hygrophorus pratensis var. nemoreus (Fr.) Quél., 1883

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 10 см, м’ясиста, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з ледь помітним тупим бугорком посередині. Поверхня шапки суха, шершава, тонковолокниста, іноді тонкозморшкувата, рудувато-оранжева, червонувато-оранжева або рудувато-червонувата, біля країв світліша.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, вузькі, спускаються на ніжку, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліші.

Споровий порошок білий. Спори 6-8 * 3-5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 4 – 8 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, звужена до основи, часто зігнута, щільна, суцільна, суха, штрихувато-волокниста, борошниста, внизу тонко-луската, того ж кольору, що й поверхня шапки, вгорі світліша, білувата.

М’якоть щільна, м’яка, біла, з віком рудувата, без смаку, з слабким приємним борошняним запахом.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим,  а також сушеним.


    Середовище і розповсюдження

Росте з початку вересня до кінця листопада, в листяних та змішаних лісах, групами.

Розповсюджений в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.



    Галерея

Hygrophorus_nemoreus_1 Hygrophorus_nemoreus_2 Hygrophorus_nemoreus_3
Hygrophorus_nemoreus_4 Hygrophorus_nemoreus_5 Hygrophorus_nemoreus_6
Hygrophorus_nemoreus_7 Hygrophorus_nemoreus_8 Hygrophorus_nemoreus_9

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 137