Geopyxis carbonaria

Geopyxis carbonaria2 Геопіксис вугільний
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Пецицоміцети (Pezizomycetes)
Порядок: Пецицальні (Pezizales)
Сім’я: Піронемові (Pyronemataceae)
Рід: Геопіксис (Geopyxis)
Повна назва: Geopyxis carbonaria (Alb. & Schwein.) Sacc., 1889

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Peziza carbonaria Alb. & Schwein., 1805
  • Peziza cupularis var. carbonaria (Albertini & Schweinitz) Weinmann, 1836
  • Aleuria carbonaria (Albertini & Schweinitz) Gillet, 1879
  • Pustularia carbonaria (Alb. & Schwein.) Rehm, 1884

    Опис  

Плодові тіла спочатку округло-бокаловидні, пізніше розкриваються, майже чашовидні, діаметром 0,3 – 2 см, з білуватою бахромою по краю, біля основи видовжені в невелику ніжку. Гіменофор розташований на внутрішній поверхні плодового тіла. Зовнішня поверхня стерильна, гладенька, блідо-жовта, брудно-охряно-жовта.

Гіменофор гладенький, охряно-коричневий або червонуватий.

Споровий порошок білуватий. Аски 250 * 8-9 мкм, циліндричної форми, 8-ми спорові. Спори 12-18 * 6-9 мкм, еліпсовидної форми, з гладенькою поверхнею, розташовані в один ряд.

Ніжка висотою 0,1 – 0,5 см, діаметром 0,1 – 0,2 см, вгорі розширюється та плавно переходить в чашу, білувата або того ж кольору, що й зовнішня поверхня чаші, частково занурена в ґрунт.

М’якоть тонка, ламка, з неприємним запахом та без вираженого смаку.

Неїстівний гриб.


   Середовище і розповсюдження

Росте в лісах, на місцях згарищ та вогнищ, на деревному вугіллі, поодинці та скупченими групами, рідко.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Карпатах та на Прикарпатті.



    Галерея

Geopyxis carbonaria Geopyxis carbonaria1 Geopyxis carbonaria3

   Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 355

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Геопіксис вугільний (Geopyxis carbonaria) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/geopyxis-сarbonaria